26 квітня 1986 року о 1:23:44 за київським часом сталася
найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди
відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті
яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі,
що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем
радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про
Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10
днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною
статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в
результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100
кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був
здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії. Увечері 25 квітня 1986 року
група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений
технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від
норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала
нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його
роботи – запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два
вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і
накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої
реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну
і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних
матеріалів.
Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору,
свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати
радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30
кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей.
Через традиційну в СРСР секретність, від громадян
приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш
постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не
здійснювали жодних заходів захисту населення від радіації.
Щоби запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до
кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним
"саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і
мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.
Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках призвели до зупинення
спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-му році був зупинений
останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
З метою вшанування трагічної річниці Чорнобильської
катастрофи в школі відбулися різноманітні заходи:
Ø
проведена лінійка пам'яті "Чорнобильський біль";
Ø
учні розповідали підготовлену інформацію на тему «Чорнобиль –
зона відчуження», читали поетичні твори
про Чорнобиль, переглянули та обговорили документальний фільм «Не повторіть
Чорнобиль!»;
Ø прозвучала пісня Наталії
Май «Чорнобильська біда» та болісні
слова:
«Чорнобелем постукала у
вікна
Лиха біда й заплакала
земля
І цілий світ у розпачі
затихнув
Лелека в чорнім небі
закружляв
І посивіла ненька Україна
У пекло посилаючи синів
Секунди рахувала як
години
Сльозами постарілих
матерів»…
Всі присутні усвідомили масштаби трагічних подій та вшанували
загиблих хвилиною мовчання. Вони схилили голови в подяці перед ліквідаторами
цієї страшної аварії, перед пам’яттю померлих від радіаційного смерчу.
Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не
даватимуть забути про цю трагедію.
