26 квітня 1986 року о 1:23:44 за
київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з
різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі
Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в
повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху
бомби в Хіросімі в 1945 році.
Лише наступного дня, після того як у
Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР
повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що
тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано.
За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були
уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Збудована в 1976 році, Чорнобильська
АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора,
кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії. Увечері 25
квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно
непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була
знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора
стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його
роботи – запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два
вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і
накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої
реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну
і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних
матеріалів.
Лише через три тижні при допомозі 4
тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував
випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території
в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч
людей.
Через традиційну в СРСР секретність,
від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в
найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після
аварії не здійснювали жодних заходів захисту населення від радіації.
Щоби запобігти подальшим викидам
радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був
накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч
добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в
експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках призвели до
зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-му році був
зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою
роботу.
Нехай ніколи не замовкають дзвони
людської пам’яті, що не даватимуть забути про цю трагедію.