Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
У вересні 2003 року на саміті СНД Президент
України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26
квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада
голів держав СНД підтримала цю пропозицію.
Чорнобильська атомна електростанція є символом
наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена
вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення
природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній
побут і соціально-економічні умови життя.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних
матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий
спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і
мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.
Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення
спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений
останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
У цей день ми вшановуємо ліквідаторів, за їх
сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за
високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї
життя обірвав смертоносний атом.