На днях педагогічний колектив Белеївської
загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів переглянув виставу «Солодка Даруся» за
однойменним романом лауреата Шевченківської премії імені Тараса Шевченка Марії
Матіос.
На сцені актори Івано-Франківського драмтеатру показали
драматичне одкровення в пронизливій пісенній оздобі про долю простих людей на
тлі і в контексті історичних подій у довоєнний та післявоєнний період окупації
радянськими військами Західної України.
Вистава про те, як омріяні дитиною солодощі можуть
перетворитись на гірку отруту, наймиліша людина — на ворога, любов — на
прокляття.
А німота буває сильніша від найгучніших слів. Односельці
вважають німу Дарусю божевільною та подейкують, що їй не можна... цукерок. А
криється за тим страшна трагедія…
„Солодка Даруся” – вистава, що вразила всіх. Вразила своєю
драматичністю, своєю правдивістю, суворим викриттям людської байдужості,
заздрощів, ницості. Водночас в ній можна побачити трепетну любов дитини до тата
і неньки, ніжність, радість дитинства. Скільки тем порушено в ній, як майстерно
розкрито образ головної героїні, наскільки відшліфоване кожне слово, чисте, мов
кришталева вода карпатських річок... Завдяки таланту акторів
Івано-Франківського драмтеатру всі присутні перенеслись в маленьке село на
березі Черемоша, відчули його холодні води, посиділи на кладовищі біля могили
Дарусиного батька, відчули все те, що відчуває дитина, в якої відняли
найдорожче... Очима дівчини ми побачили все. Страшно, боляче до сліз – але ніде
правди діти. Цю стражденну правду з історії нашого народу повинні знати і
пам’ятати всі ми, щоб Дарусине горе жило тільки на сцені, більш ніколи не
сміючи повторитися в майбутті... Впевнені, що той, хто перегляне цю виставу,
стане кращим. „Стражданнями душа вдосконалюється”... Так, завдяки таким виставам,
ми вчимося бути Людьми.
